|
|
|
|
|
|
|
Іван Миколайович Бондарчук народився у 1944 році на Житомирщині. У 1969 році закінчив з відзнакою факультет іноземних мов Вінницького педагогічного інституту.
Після завершення навчання працював викладачем. Потім перебував на комсомольській та партійній роботі. Був секретарем Вінницького міському КПУ, радником з питань роботи Рад народних депутатів Вінницького обкому КПУ.
З 1991 по 1994 р. – директор Замостянського центру зайнятості.
З серпня 1994 р. – заступник голови Вінницької облради.
19 липня 1997 року сесія облради обрала його головою облради. Цю посаду Іван Миколайович обіймав до березня 1998 року.
У березні 1998 року був обраний депутатом Вінницької обласної ради.
З 1991 року є членом політради Соціалістичної партії України. [1]
З 2002 р. повторно обраний депутатом обласної ради (15 виборчий округ).
После ухода в отставку Н. Мельника в июне 1996 года должность председателя облсовета долгое время оставалась вакантной. Обязанности руководителя представительского органа региона фактически исполнял заместитель председателя И. Бондарчук.
Член политсовета Социалистической партии Украины, глава ее областной ячейки, он был одним из самых видных политиков как Винницы, так и региона в целом. Имея в активе поддержку "левого" большинства в областном совете, он 19 июля 1997 года на сессии этого представительского органа был избран его полноправным председателем.
За девять месяцев своего последующего руководства И. Бондарчук не проявил особой активности как на политическом, так и на хозяйственном поприще.
Войдя в состав областного совета следующего созыва, он, однако, не смог сохранить статус его председателя, не смотря на то, что "левое" большинство в совете сохранилось. Причиной этого, судя по всему, есть тот факт, что И. Бондарчук так и не смог найти общий язык с представителями команды А. Матвиенко, которая занимала ведущие позиции во властном бомонде региона.
[1] "Вінницька правда". – серпень 1997 р. – с. 1.